Прочитайте подані нижче твердження.
Пригадайте своє дитинство: які з цих пунктів описують поведінку одного з ваших батьків? Зверніть увагу: йдеться про регулярну поведінку, а не про поодинокі випадкі.
Батько/матір часто занадто гостро реагували на відносно незначні події.
Батько/матір рідко виявляли емпатію або цікавилися почуттями інших людей.
Коли розмова заходила про особисті емоції чи почуття, батько/матір відчували себе незатишно, змінювали тему або закривалися.
Батько/матір часто дратували індивідуальні прояви інших людей та інші точки зору.
У моєму дитинстві батько/матір часто розповідали мені про свої проблеми, але не могли вислухати мене.
Батько/матір часто говорили або робили щось, не враховуючи почуття інших.
Батько/матір рідко приділяли мені особливу увагу або співчували, але все змінювалося, коли я хворіла(в).
Батько/матір були непослідовними: іноді поводилися доволі мудро, іноді нерозумно.
Якщо мені було сумно, батько/матір або говорили щось поверхневе і стандартне, або злилися й саркастично коментували мою поведінку.
Розмови в сім'ї оберталися навколо інтересів мого батька/матері.
Навіть моя ввічлива незгода з думкою батька або матері могла змусити їх обурено захищати свою позицію.
Було неприємно розповідати батьку/матері про мої успіхи, бо здавалося, що їм нецікаво.
Батько/матір нечасто спиралися на факти й логіку, формулюючи свої погляди.
Батько/матір не аналізували свої дії і рідко визнавали свою роль у створенні проблеми.
Батько/матір були схильними бачити все в чорно-білому світлі та не сприймали нове.
